Наука та дослідження

Зустрічаємо зубастого тукана з крейдяного періоду: Falcatakely forsterae

При всій своїй різноманітності мезозойські птахи були досить одноманітні в пристрої морди-вона недалеко пішла від фізіономій дрібних теропод. Тому знахідка на Мадагаскарі невеликого птаха з радикально відрізняється від сучасників будовою черепа не на жарт схвилювала палеонтологів. Falcatakely forsterae, як назвали новачка, був розміром з ворону і виглядав цілком зазвичай всюди, крім голови.

З дозволу сказати обличчя цієї істоти прикрашав здоровенний шнобель, дуже схожий на дзьоби сучасних туканів (Ramphastos). Тільки от у звичних нам туканів немає зубів, а у фалькатакелі вони явно були. “Морфометричний аналіз окремих кісткових елементів та тривимірна форма трибуни свідчать про розвиток неорнітиноподібної анатомії обличчя, незважаючи на збереження верхньощелепно–премаксилярної організації, подібної до такої у неавіальних тероподів.

Пристрій і збільшена висота дзьоба у Falcatakely виявляють певну лабільність розвитку і збільшену морфологічну диспропорцію, яка раніше була невідома у ранніх гілок птахів», – пишуть вчені в своїй статті. Загалом, фалькатакелі здорово нагадує химеру-голова у нього практично сучасна, а ось все інше тіло зберегло безліч тероподних рис будови, приводячи на пам’ять дейноніха з велоцираптором. Неясним, правда, залишилося призначення такого великого і високого дзьоба-передбачувана Екологія нового птаха ніяких вимог до такого пристрою начебто не пред’являє.

Проте вже просто відкриття Falcatakely forsterae ” перевертає те, що ми знаємо про анатомію мезозойських птахів, з ніг на голову», зазначив провідний автор дослідження Патрік О’коннор (Patrick M. O’connor) з Університету Огайо. А на сьогодні все.
Підписуйтесь на канал, ставте лайки, діліться публікацією в соцмережах, заходьте на вікі і до нашого друга – Упоротого палеонтолога.

Related posts

Leave a Comment